Невідкладна і перша допомога домашнім тваринам не замінять фахової допомоги ветеринара, але можуть врятувати життя вашому улюбленцю до прибуття фахівців.
Отруєння і дія токсичних речовин
Серед надзвичайних ситуацій, в які може потрапити тварина, отруєння найчастіше викликає в господарів паніку й складнощі. Загалом усе, що шкодить людям, може нашкодити і тваринам. Серед таких небезпечних речовин – побутова хімія, отрути для гризунів та антифриз. Але варто також пам’ятати і про деякі продукти харчування, що можуть нашкодити вашій тварині.
Якщо шкіра чи очі вашого улюбленця контактували з токсичними речовинами (як-от побутова хімія), прочитайте уважно інформацію на упаковці засобу, де вказано дії, яких треба вжити людям в разі небезпечного контакту з речовиною. Якщо там сказано, що треба ретельно вимити руки з водою й милом, тоді вимийте тварину з водою і милом (і стежте, щоби вода із милом не потрапила в рот, нос чи очі). Якщо сказано промити очі великою кількістю води, тоді так само зробіть і зі своєю твариною так швидко, як тільки це можливо (і тільки в разі, якщо це не становить більшої небезпеки), а тоді одразу ж повідомте ветеринара.
Якщо це можливо, підготуйте одразу такі дані:
- Вид, порода, вік, стать, вага, кількість постраждалих тварин
- Симптоми
- Назву чи опис речовини, якою могла отруїтися тварина; кількість речовини, приблизний час отруєння і скільки часу відтоді минуло до звернення
- Пакування чи етикетка від речовини чи засобу, яким імовірно отруїлася тварина
Зберіть біоматеріал – те, що ваша тварина виблювала чи пожувала, покладіть у пластиковий пакет на застібці й візьміть із собою, коли поїдете до ветеринара.
Напади і конвульсії
- Тримайте тварину подалі від меблів та інших предметів, об які вона може травмуватися під час нападу. Не намагайтеся зафіксувати тварину.
- Відмітьте час та тривалість нападу (зазвичай вони тривають 2–3 хвилини).
- Коли напад мине, забезпечте тварині тепло і тишу. Зверніться до ветеринара.
Переломи
- Вдягніть на тварину намордник.
- Обережно вкладіть тварину на рівну поверхню так, щоби всі її кінцівки лежали.
- Під час транспортування постраждалої тварини до ветеринара скористайтеся носилками (для цього можна використати дошку, двері чи інший плаский предмет; також можна перенести тварину на килимі чи ковдрі). По можливості зафіксуйте тварину на носилках (але переконайтеся, що не створюєти тиску на уражену кінцівку та грудну клітину) – для цього можна просто примотати її рушником чи простирадлом.
- Ви можете спробувати зафіксувати перелом накладанням саморобної шини, але пам’ятайте, що неправильно накладена шина радше нашкодить, а не допоможе. Якщо сумніваєтеся, завжди краще лишити накладання фіксуючих пов’язок і шин ветеринару.
Кровотеча (зовнішня)
- Вдягніть на тварину намордник.
- Притисніть чисту товсту марлеву серветку або рулон бинта до рани і тримайте рукою, доки кров не почне згортатися. Зазвичай згусток, який може спинити кровотечу, формується протягом кількох хвилин. Не треба перевіряти кожні кілька секунд, чи утворився згусток і чи кров достатньо згорнулася – краще тримайте постійний тиск протягом трьох хвилин, а тоді перевірте, чи припинилася кровотеча.
- Якщо кровотеча сильна і сталася на кінцівці, накладіть джгут (використавши гумовий джгут, турнікет чи ремінь) на кінцівку вище рани, а на рану накладіть тиснучу пов’язку. Кожні 15–20 хвилин послаблюйте джуг на 20 секунд. Інтенсивна кровотеча може загрожувати життю і призвести до значної втрати крові, тому в разі інтенсивної кровотечі одразу ж зверніться по невідкладну ветеринарну допомогу.
Кровотеча (внутрішня)
- Симптоми: кровотеча з носа, рота, анального отвору; кашляння кров’ю, кров у сечі, бліді ясна, слабкість і знепритомлення, слабкий і збивчастий пульс.
- Тримайте тварину в теплі і тиші та якнайшвидше доправте до ветеринара.
Опіки
- Хімічні
- Вдягніть намордник на тварину.
- Одразу промийте місце опіку великою кількістю води.
- Важкі
- Вдягніть намордник на тварину.
- Швидко накладіть холодний компрес на місце опіку.
Сторонні предмети в дихальних шляхах
- Симптоми: тварині важко дихає, тре лапами морду частіше ніж зазвичай, кашляє чи видає здавлені звуки при диханні, синіють губи чи язик.
- Будьте обережні: тварина, що задихається, може у паніці сильно вкусити.
- Якщо ваша тварина може дихати самостійно, зберігайте спокій і везіть її до ветеринара.
- Загляньте в рот тварині і спробуйте побачити, чи видно в гортані сторонній предмет. Якщо ви бачите сторонній предмет, спробуйте витягнути його пінцетом чи плоскогубцями, але будьте обережні, щоби не проштовхнути його глибше в гортань. Якщо дотягнутися до предмета неможливо – не гайте часу і везіть тварину до ветеринара чимшвидше.
- Якщо ви не можете витягнути з гортані сторонній предмет, а тварина непритомніє, покладіть обидві долоні на бік грудної клітини, швидко і впевнено натисніть. Або покладіть тварину на бік і поплескайте долонею по боку грудної клітини 3–4 рази. Зробити це треба так, щоби різко стиснути грудну клітину й напором повітря, що виходитиме з легенів, виштовхнути сторонній предмет із гортані. Повторюйте цей рух, доки сторонній предмет не вийде або доки не прибудете до ветеринара.
Тепловий удар
- Ніколи не залишайте тварину в авто у теплі дні. Температура в салоні може швидко досягати небезпечної висоти навіть у відносно прохолодні дні, якщо авто стоїть на відкритому сонці. Тварини дуже вразливі до теплових ударів, тому діяти треба якомога швидше, щоби врятувати їм життя.
- Якщо ви не можете одразу відвезти тварину до ветеринара, помістіть її в тінь подалі від прямого сонця.
- Покладіть на шию й голову тварини рушник, змочений у прохолодній чи холодній воді, але не накривайте очі, рот чи ніс.
- Зніміть рушник, відіжміть, знову змочіть у холодній воді й повторюйте накладання компреса кожні кілька хвилин, щоби тварина охолодилася.
- Поливайте тварину водою – особливо живіт і промежину між задніми ногами. Руками масажуйте кінцівки тварини і відганяйте воду, яка встигла нагрітися від тіла тварини.
- Відвезіть тварину до ветеринара як тільки це буде можливо.
Шок
- Симптоми: слабкий пульс, поверхневе дихання, нервовість, розфокусований погляд
- Часто супроводжує серйозну травму або сильний переляк
- Зафіксуйте тварину і тримайте її в теплі та тиші.
- Якщо тварина знепритомніла, тримайте її голову на одному рівні з тілом.
- Якнайшвидше доправте тварину до ветеринара
Що робити, якщо тварина не дихає
- Зберігайте спокій.
- По можливості попросіть когось подзвонити ветеринару, доки самі допомагаєте тварині.
- Перевірте, чи тварина непритомна.
- Відкрийте дихальні шляхи: обережно відкрийте тварині рот, візьміть за язик і потягніть його вперед (в напрямку із рота) так, щоби він став прямим. Перевірте гортань: можливо, вона перекрита стороннім предметом (див. розділ «Сторонні предмети в дихальних шляхах»).
- Робіть штучне дихання: закрийте тварині рот (і тримайте його закритим долонею), видихайте ротом безпосередньо в ніс тварини, доки не побачите, що грудна клітина тварини надимається. Коли грудна клітина надметься, повторюйте штучне дихання кожні 4 чи 5 секунд.
Що робити, коли у тварини не б’ється серце
Не починайте натискання на грудну клітину (непрямий масаж серця), доки не відкрили дихальні шляхи і не розпочали робити штучне дихання (див. попередній розділ «Що робити, якщо тварина не дихає»).
- Обережно покладіть тварину на правий бік на тверду поверхню. Серце розташоване у нижній лівій частині грудної клітини на рівні ліктя передньої лівої ноги. Покладіть одну долоню під груди тварини для підтримки, а другу покладіть на серце.
- Якщо у вас собака: обережно натисніть на грудну клітину там, де серце, на глибину близько 2,5 см (для собак середнього розміру). Натискайте сильніше, якщо ваш собака більший, і, відповідно, слабше, якщо собака малий.
- Для непрямого масажу серця котів чи інших дрібних тварин, обхопіть долонею груди тварини так, щоби великий палець був з лівого боку грудної клітини, а інші пальці – з правого боку. Стискайте груди тварини між пальцями.
- Робіть стискання 80–120 раз на хвилину, якщо тварина більша, і 100–150 раз на хвилину, якщо тварина менша.
- Не робіть штучне дихання і непрямий масаж серця одночасно. Чергуйте штучне дихання і натискання. Якщо це можливо, попросіть іншу людину працювати з вами в команді: один робить штучний вдих, потім другий робить непрямий масаж серця 4–5 секунд, потім знову штучний вдих – і так далі.
- Повторюйте реанімаційні заходи, доки не почуєте серцебиття і тварина не задихає самостійно, або доки не прибудете до ветеринарної клініки, де реанімацію продовжать фахівці.
Пам’ятайте, що шанси вижити завдяки реанімації у тварини дуже низькі. Але реанімацію все одно слід проводити, бо вона може врятувати тварині життя.
Завжди пам’ятайте, що після самостійної допомоги тварині слід все одно обов’язково звернутися до ветеринара. Перша допомога не може замінити фахової медичної допомоги, але може допомогти тварині дожити до приїзду лікарів.
